Про професійне вигорання – психологам!
11 квітня 2013 року в рамках традиційних щомісячних методичних зустрічей психологів шкіл відбувся тренінг «Професійне вигорання в системі освіти: профілактика, шляхи допомоги».
Захід пройшов на базі психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Програма семінару-тренінгу включала міні-тренінг «Превенція професійного вигорання в умовах загальноосвітнього навчального закладу» (практичний психолог І.Г. Чистенко), арт-терапевтичний міні-тренінг «Засоби арт-терапії як метод самопізнання особистості» (студентки 5 курсу психолого-педагогічного факультету А.Мазко, О.Жук).
ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ
Що таке професійне вигорання і які його сигнали?
Згідно до останніх досліджень, частіше до такої проблеми схильні представники так званих інтелектуально-комунікативних професій, зокрема, керівники, вчителі, лікарі, журналісти.
Взагалі синдром емоційного вигоряння – стан душевного і фізичного виснаження, що виникає виключно на ґрунті роботи. Звідси і його друга назва – синдром професійного вигорання. Основна причина в надлишку спілкування «чисто по роботі»(т.зв. комунікативне перевантаження), емоційно напружених умов праці, наприклад підвищеної відповідальності, ненормований робочий день, скупченість колективу і відсутність своєї, хоча б невеличкої робочої території. Не забуваємо і про суб’єктивні фактори, наприклад, такі як відсутність взаєморозуміння зі своїм керівником і колегами. В результаті повного «занурення» в роботу зовсім не залишається часу на себе. І чим менше людина звертає увагу на свої почуття і переживання, тим більше «кричить» її душа. А чим довше вона «кричить», тим ближче до негативних наслідків: втрати впевненості в собі, негативізму, відчуття постійної втоми. Можливі також певні негативні соматичні прояви такого стану.
Як же допомогти собі? Варто почати з самоаналізу; потім скласти план допомоги (як певний режим), що буде включати турботу про себе на фізичному, емоційному рівні. Будь-який режим потребує системності, отже програму варто виконувати не менше місяця. За потреби можна звернутись до психолога або соціального педагога.
Наводимо Вам ряд вправ, які можуть бути цікавими (наводимо мовою оригіналу):
УПРАЖНЕНИЕ «Я – дома, я – на работе»
Разделить лист пополам. Составить 2 списка определений (как можно больше) «Я – дома», «Я – на работе». Как вариант можно составить списки определений «Дома я никогда», «На работе я никогда». Это позволит выйти на имеющиеся стереотипы поведения, мышления.
Проанализировать:
– похожие черты,
– противоположные черты
– одинаковые качества, проявляющиеся в разных модальностях
– отсутствие общих черт
– какой список было составлять легче; какой получился объемнее?
– каково ваше отношение к тому, что в характеристиках есть заметные различия и т. д.
Комментарий: это упражнения позволяет посмотреть на свои взаимоотношения с профессией как бы со стороны, первоначально определить свое отношение к сложившейся ситуации, отметить возможную проблемность, «перекосы» в распределении психической энергии.
Вправа. «СПОГЛЯДАЧ»
Навчіться ставитися до всього, що з вами відбувається, як посивілий східний мудрець, споглядально, тобто, перш, ніж реагувати на слова чи вчинки близьких, колег, просто оточуючих вас людей, запитайте себе: «А як би вчинила на моєму місці мудра людина? Що б вона сказала та зробила?» Приймайте рішення і дійте лише після декількох хвилин таких спокійних споглядальних роздумів.
Вправа. «ПОВНИЙ СПОКІЙ ДУШІ»
Коли ви не впевнені в собі або чогось боїтеся, згадайте якісь приємні події. Налаштуйтеся на стан «повного спокою душі» та намагайтесь перебувати в цьому стані якомога довше. Якщо у вас це вийшло хоча б один раз, запам’ятайте це стан, щоб наступного разу, коли ви почнете відчувати боязкість, невпевненість в собі, згадати звідані відчуття і увійти в них знову.
Вправа. «ЗУСТРІЧНИЙ ГУМОР»
Вам доставляють багато неприємних хвилин глузування над вами, жарти колег та інших людей. З цього дня спробуйте на глузування і жарти відповідати тим же, але тільки не треба це робити агресивно, намагайтесь бути більш добродушним. А для того щоб у вас під рукою завжди було напоготові кілька гідних жартів, займіться збором веселих оповідань, історій, анекдотів.
Психолог Д. Грінберг наводить наступні поради, які допоможуть педагогу впоратись з станом емоційного спустошення. Так, він пропонує зробити наступне:
1. Скласти список реальних та абстрактних причин, що спонукають вас працювати. Визначити мотивацію, цінність і значення роботи.
2. Регулярно зустрічатись з друзями – це ваша «група підтримки».
3. Почати турбуватись про фізичне здоров’я.
4. Почати турбуватись про психологічне здоров’я (тренінги саморегуляції, позитивні кінофільми, відвідування концертів та вистав, зустрічі з приємними людьми).
6. Щодня робити щось трохи легковажне (легковажне саме для вас): кататися на скейті, пускати мильні кульки, танцювати під музику вранці і т.ін.
Список використаної літератури:
Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. – М., Информационно-издательский дом «Филин»,1996. – 180 с.
Самоукина Н.А. Практический психолог в школе: лекции, консультации, тренинги. – М., «ИТОН», 1997. – 220 с.
Матеріали блогу науково-методичного відділу Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка. –Режим доступу: http://3poverh.blogspot.com/2012/04/blog-post.html