Чернігівський ліцей №12

Матеріали вчителя німецької мови

загальноосвітньої спеціалізованої школи

фізико-математичного профілю №12

Мневець Світлани Миколаївни

Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов, у загальноєвропейську систему освіти здійснюється з урахування основних принципів державної освітньої політики України. Основна мета навчання іноземної мови в школі полягає у формуванні комунікативної компетенції, здатності й готовності здійснювати іншомовне спілкування з носіями мови, у розвитку умінні використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур на основі комунікативно-орієнтованого підходу до навчання.

Однією з важливих рис сучасного періоду розвитку суспільства в Україні є її інтеграція до світової інформаційної системи. Значне підвищення рівня інформаційної насиченості ряду видів людської діяльності зумовлює в сучасній методиці викладання іноземних мов особливий підхід до питань текстової діяльності. Саме в процесі породження та інтеграції текстів здійснюється обмін знаннями й досвідом, уміннями й навичками, емоціями, цінностями, ідеалами й нормами. Враховуючи це, постає проблема пошуку шляхів формування іншомовної текстової діяльності.

Ні для кого не секрет, що наші учні не люблять читати. Вони вважають цей процес нудним і нецікавим. Повільне мляве читання нецікавого тексту на уроці не може сприяти розвитку комунікативних навичок. Тому завдання вчителя полягає в тому, щоб зробити роботу з іншомовним текстом цікавою і змістовною, оскільки читання таких текстів розвиває мислення учнів, допомагає усвідомити системи іноземної мови, зрозуміти особливості рідної. Інформація, яку отримує учень з іншомовних текстів, формує його світогляд, збагачує країнознавчими знаннями. Розумова робота, котра виконується читцем, з метою проникнення у зміст тексту, розвиває мовну здогадку, самостійність у подоланні мовних та смислових труднощів, інтерес до оволодіння іноземною мовою, посилює пізнавальну активність учнів.

Читання як вид мовленнєвої діяльності є однією з головних практичних цілей навчання іноземним мовам. Воно допомагає в оволодінні мовним матеріалом, у його закріпленні та нагромадженні. Однак не слід забувати, що читання тісно пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності: письмом, аудіюванням, мовленням. Учитель повинен навчити учнів користуватися читанням для засвоєння мовного та лексичного матеріалу та як джерелом інформації. Оволодіння вмінням добре читати робить реальним і можливим досягнення виховних, освітніх, розвиваючих цілей у процесі вивчення мови.

Текст, який звучить або викладений письмово в процесі навчання іноземної мови, є, на мою думку, основним видом начального матеріалу. У системі організації мови текст є одиницею найвищого рівня, нижче якого стоїть речення. Текст може бути об’єктом інтерпретації, який розглядається як взірець для відтворювання, тобто з точки зору використання мовних засобів для певного комунікативного наміру. Висловлювати свої думки – означає умінням продукувати текст.

У методичній літературі робота з іншомовним текстом здійснюється переважно з метою збагачення лексичного складу, поширення мовної бази учня, ідіоматизації мовлення.

Методика роботи з іншомовними текстами на різних ступенях вивчення іноземних мов має свої особливості, що пов’язанні зі складністю текстів. Так, наприклад, мова текстів, призначених для одержання основної інформації, має бути без значних діалектичних особливостей.

Зміст текстів визначає ставлення учнів до читання, а також можливості розв’язання тих  освітніх і виховних завдань, які ставляться перед іноземною мовою як навчальним предметом. Структурно смислові та мовні особливості текстів визначають характер самого процесу читання.

До іншомовних текстів пред’являються певні вимоги.

• Ідейно-виховна цінність текстів, яка сприятиме формуванню морально-етичних якостей читця.
• Пізнавальна цінність текстів, науковість їх змісту. Тексти мають будуватися на фактичному матеріалі про країну і її народ, мова якого вивчається, а також включати відомості з найрізноманітніших галузей людських знань. За видами жанрів тексти можуть бути художніми, науково популярними (статті), а також прагматичними (оголошення, меню, афіші, розклад руху потягів). Це мають бути нескладні автентичні або адаптовані тексти, оскільки специфіка курсу іноземної мови виявляється й у принципах відбору мовного матеріалу, зокрема лексики.
• Відповідність змісту текстів віковим особливостям та інтересам учнів. Ці тексти повинні враховувати інтелектуальний рівень розвитку учнів, їх життєвий досвід та рівень мовної підготовки, задовольняти їх емоційні пізнавальні запити.

При роботі з текстом на уроці іноземної мови не слід забувати і про основні завдання іншомовних текстів.

1. Збагачення й розширення знань учнів. Так, наприклад, у процесі читання учні отримують завдання знати певні слова чи словосполучення , виписати слова чи структури за якоюсь певною ознакою, назвати слова, які були використані в певній ситуації.
2. Тренування лексико-граматичного матеріалу та використання певного мовного матеріалу у відповідях на запитання вчителя, у процесі вільного переказу змісту чи переказу, близькому до тексту.
3. Розвиток усного мовлення учнів на основі прочитаного тексту: бесіда за окремими проблемами, які розкриваються в тексті, придумування продовження тексту або його початку, драматизація окремих епізодів.
4. Розвиток смислового сприйняття тексту – його розуміння. Завдання такого типу спрямовані на перевірку розуміння окремих епізодів, вони допомагають переборювати труднощі, що виникають на шляху розуміння тексту.

Традиційна методика роботи з іншомовними текстами передбачає відомі етапи роботи.

1. Дотекстовий (передтекстовий) етап:

а) аналіз мовних і смислових труднощів;

б) введення у проблеми;

в) формулювання комунікативної установки на читання тексту.

2. Притекстовий етап:

а) читання тексту;

б) тренування видів читання ;

3. Післятекстовий етап:

а) контроль розуміння тексту;

б) обговорення змісту прочитаного;

в) навчання смислової переробки інформації.

Залежно від етапу роботи з текстом визначаються і належні вправи.

Отже, дотекстовий етап спрямований на активізацію загальних знань з проблеми, що висвітлюється в тексті, аналіз мовних і смислових труднощів, що полегшують подальше сприйняття змісту, формулювання комунікативної установки на читання тексту. На цьому етапі я використовую такі завдання:

• прочитайте назву тексту і скажіть, про кого (що) йтиметься мова в даному тексті;
• подивіться на малюнок (графік, карикатуру, фотографію) і зробіть припущення щодо змісту тексту;
• напишіть (складіть) історію, використовуючи ключові слова (словосполучення) з тексту;
• створіть «слово-їжачка» до назви тексту, учитель не розкриває змісту тексту, але повинен використати вже відому інформацію, пов’язану з ним.

Другий етап – притекстовий – передбачає безпосередньо читання (презентацію) тексту. Завдання, спрямовані на даному етапі вчителем, будуть залежати від мети самого читання: з повним розумінням тексту (вивчаючи читання), з розумінням основного змісту (ознайомлювальне), з розумінням інформації, яку треба вилучити з одного або декількох текстів (переглядове/вибіркове читання).

 

Вид	Мета	Ступінь розуміння	Швидкість читання (слів за хв.)
Переглядове	визначити тему	40-50%	400-500
Ознайомлювальне	розуміти основу інформації	70%	180-190
Вивчаюче	розуміти повну інформацію	100%	50-60

 

Аналізуючи подану таблицю, з впевненістю можна сказати, що вивчаюче читання має за мету максимально повного й точного розуміння інформації тексту й критичного осмислення цієї інформації. Однією з цілей такого читання є формування в учнів умінь самостійно долати труднощі мовного та смислового характеру. У процесі читання учень має реалізувати мовну здогадку щодо значення того чи іншого іншомовного слова, спираючись на контекст, словотворчі елементи, інтернаціональні слова. Складні структури повинні аналізуватися, можливий переклад окремих словосполучень, речень, абзаців. І саме на цьому етапі, на мою думку, перед учителем постає важливе питання: у якій мірі треба використовувати переклад рідною мовою. Я переконана, що переклад все ж таки потрібен при роботі з текстом, але лише тоді, коли у вчителя нема впевненості в тому, що учні досить чітко усвідомлюють зміст прочитаного. Отже, йдеться про переклад важких для учнів уривків тексту, що містять нові недостатньо засвоєні мовні явища. Коли ж учні читають те, що добре засвоїли, потреби в перекладі немає. У своїй практиці при роботі з текстом я іноді використовую також переклад  англійською мовою.

Ознайомлювальне читання – це вид читання, який є найбільш розповсюдженим у всіх сферах життя. Метою такого читання є розуміння основного змісту тексту.

Переглядове читання має за мету уміння поверхово переглянути текст, відібрати з нього потрібну інформацію, визначити мету тексту.

На притекстовому етапі роботи можуть виконуватися такі вправи:

1) прочитайте текст та поділіть його на змістовні частини, підбираючи заголовок до кожної;

2) прочитайте текст та виберіть із пропонованих анотацію, що відображає його зміст;

3) знайдіть у кожній частині тексту речення, що передає основний зміст;

4) виправте поданий план тексту (у плані має бути невідповідність);

5) дайте відповіді на W-Fragen;

6) розташуйте малюнки (фото, частини тексту) в правильній послідовності);

7) виберіть із запропонованих заголовків той, що найкраще відображає головну думку тексту.

Перевірку розуміння тексту, обговорення змісту прочитаного та навчання смислової переробки інформації тексту здійснюють на післятекстовому етапі. Вправи, які виконують на цьому етапі, спрямовані на контроль розуміння тексту й розвиток умінь усного мовлення. Вони передбачають побудову усних висловлювань учнів з опорою на текст і власний життєвий досвід. Групові та індивідуальні завдання для розвитку усного мовлення, які я використовую в своїй роботі, спонукають учнів до вдумливого читання, оскільки після нього відбудеться цікава розмова. Мовлення учнів повинно характеризуватися логічністю, достатньою інформативністю, доказовістю, особистим ставленням до змісту прочитаного. Для того, щоб досягти такого результату, вчитель повинен творчо підійти до підбору комунікативно спрямованих завдань. Я переконана в тому, що чим цікавіші вправи виконують учні, під час роботи з текстом, тим змістовнішими будуть проекти та обговорення після читання.

На після текстовому етапі я пропоную учням виконати  такі завдання::

• виберіть із поданих відповідей на питання правильну відповідь (тестові завдання);
• заповніть пропуски в тексті відповідно до змісту тексту (Lückentext);
• знайдіть у тексті підтвердження того, що … ;
• з’єднайте правильно початок і кінець поданих речень;
• розкрийте пункти плану до тексту;
• охарактеризуйте головних героїв, висловіть свої ставлення до них;
• доведіть, що …;
• складіть анотацію (рекламу) до прочитаного тексту;
• сформулюйте питання, які обговорюються в тексті, та проведіть інтерв’ю;

10) напишіть листа (листівку, e-mail) і висловіть власне бачення проблеми тексту;

11) зробіть ілюстрації (колаж) до тексту, прокоментуйте його;

12) розіграйте в ролях такий епізод;

13) відтворіть у вигляді схеми (діаграми, таблиці) основні положення тексту, прокоментуйте;

14) складіть питання, які б ви хотіли поставити авторові тексту з даної проблеми.

Отже, вміння працювати з іншомовним текстом, без сумніву, є фактором загальнокультурного розвитку учня. Ці вміння дозволяють своєчасно долучитися до джерел професійної та культурологічної інформації, набути навичок роботи з літературою, сприяють підвищенню культури мовлення. Можливість доступу до автентичної інформації перетворює читання іноземною мовою (навички якого, на відміну від усного мовлення, не зникають протягом усього життя) на найпростіший і водночас найцінніший засіб комунікації; сприяє виникненню та розвитку внутрішньої мотивації навчання учнів і допомагає випускникам шкіл у подальшій професійній діяльності.