Учитель – це не тільки професія
У кожного в дитинстві була мрія про те, чим він буде займатися, коли стане дорослим. Відколи я себе пам’ятаю, моя мрія була незмінною – стати педагогом. Спочатку це були просто дитячі роздуми без особливого осмислення специфіки професії, її переваг та складнощів (як і всі діти, які міняють свої мрії про майбутнє майже щодня), проте згодом я все більше й більше стверджувалася в думці: я – майбутній педагог, і мій вибір – правильний.
Чому я ніколи не сумнівалася? Бо завжди була впевнена, що можливість допомогти дитині зрозуміти наш складний, великий і часто незрозумілий світ, виховати в ній базові моральні якості, укласти всі сили в те, аби твій учень став гідним звання «людина» – чи не найблагородніше заняття, яке саме по собі є винагородою за нескінченну й складну вчительську роботу. Са́ме це тверде переконання допомагало мені в моменти сумнівів та тривог не збитися із обраної для себе дороги, підтримувало в мені жагу до набуття нового досвіду, нових знань та умінь, які б допомагали в майбутньому реалізовувати ті завдання, які ставило переді мною життя.